безвихідний


безвихідний
çıqımsız, çaresi tapılmağan, naçar

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безвихідний — а, е. 1) Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. || Постійний (про перебування де небудь). 2) перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. || Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація …   Український тлумачний словник

  • безвихідний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безвихідність — ності, ж. Абстр. ім. до безвихідний 2) …   Український тлумачний словник

  • безвихідно — Присл. до безвихідний …   Український тлумачний словник

  • розпачливий — а, е. 1) Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем. || Який впав у розпач; охоплений розпачем. || у знач. ім. розпа/чливий, вого, ч.; розпа/члива, вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу. 2) Дуже тяжкий; безпорадний,… …   Український тлумачний словник

  • трагічний — а, е. 1) Стос. до трагедії (у 1 знач.). Трагічний жанр. || Який лежить в основі трагедії, становить її суть. Трагічний конфлікт. || у знач. ім. трагі/чне, ного, с. Те, що лежить в основі трагедії, становить її суть. 2) Власт. виконавцям трагедії …   Український тлумачний словник

  • розпучливий — Розпучливий: відчайдушний, безнадійний, безвихідний [47] …   Толковый украинский словарь

  • безнадійний — (у якому немає надії на поліпшення), безвихідний, безпорадний, невиліковний; розпачливий, безпросвітний (зазв. зі сл. часи , життя , злидні й под.); безперспективний …   Словник синонімів української мови

  • невтішний — 1) (якого неможливо втішити чим н., заспокоїти), безутішний, нерозважний Пор. сумний 2) (про важкий психічний стан, почуття, плач тощо який неможливо втішити чим н., заспокоїти), безутішний, нерозважний, нерозважливий, невтишимий; безвихідний,… …   Словник синонімів української мови

  • заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… …   Український тлумачний словник

  • труба — и/, ж. 1) Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін. || Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар. || Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін …   Український тлумачний словник